Рибальство в Україні: нові можливості

Закон України про Генеральну комісію з рибальства у Середземномор’ї

Рибальство в Україні отримало новий імпульс після того, як Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про прийняття Україною Угоди про заснування Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї», який було підтримано 293 народними депутатами. Цей законодавчий крок має прямий вплив на стратегічні напрями розвитку рибного господарства, міжетнографічну координацію в Чорному та Азовському морях, а також на інтеграцію України до європейського та глобального простору управління морськими ресурсами.

Підґрунтя та сутність рішення

Генеральна комісія з рибальства у Середземномор’ї (ГКРС) — міжнародна регіональна організація, створена за статтею XIV Конституції Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) у 1949 році. Її основна місія — сприяння збереженню, раціональному використанню та стабільному управлінню живими морськими ресурсами Середземного та Чорного морів, включно з морськими екосистемами, а також розвитку стабільної аквакультури. Організація діє через систему допоміжних органів, наукових комітетів і робочих груп, які забезпечують узгодженість політики, наукове обґрунтування рішень та оперативність їх імплементації.

До ГКРС на сьогодні входять 23 договірні сторони: Албанія, Алжир, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Єгипет, Європейський Союз (як єдиний учасник від усіх держав-членів ЄС), Франція, Греція, Ізраїль, Італія, Ліван, Лівія, Мальта, Монако, Чорногорія, Марокко, Румунія, Словенія, Іспанія, Сирія, Туніс та Туреччина. Крім того, з організацією співпрацюють Україна, Боснія і Герцеговина, Грузія, Йорданія та Молдова. Україна отримала статус сторони, що співпрацює, ще в 2015 році, але тепер, із набранням чинності новим законом, стає повноцінним членом ГКРС.

Контекст прийняття закону: гармонізація, координація, міжнародне співробітництво

Закон України «Про прийняття Україною Угоди про заснування Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї» спрямований на гармонізацію національного законодавства з вимогами Європейського Союзу у сфері раціонального використання та охорони водних біоресурсів Азово-Чорноморського регіону. Це є прямим відгуком на операційний план реалізації Стратегії розвитку галузі рибного господарства України до 2030 року, яка передбачає комплексний підхід до управління рибними ресурсами, їх збереження та відтворення.

• Збільшує можливості для співпраці між Україною та ЄС, а також з іншими країнами-членами ГКРС, зокрема у питаннях збереження та управління водними біоресурсами, інспектування та контролю, збору даних, боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU-рибальство).
• Сприяє координації дій у Чорному морі, зокрема ухваленню спільних квот, обмежень вилову, запровадженню зон, заборонених для рибальства, та захисту екосистем.
• Забезпечує Україні право голосу у вирішенні питань регулювання рибальства та розвитку аквакультури в Чорноморському басейні, що є особливо актуальним у світлі посилення тиску на біоресурси через зміни клімату, зростання антропогенного навантаження та глобальної конкуренції на ринках морепродуктів.

Технічні аспекти діяльності ГКРС

ГКРС ґрунтується на принципах екологічної відповідальності, наукового підходу та прозорості. Основними інструментами управління є:

• Розробка, прийняття та аналіз виконання багаторічних планів управління (MAPs) для ключових видів риб та молюсків. Наприклад, для західної акваторії Середземного моря діє багаторічний план управління донними запасами, який передбачає встановлення обмежень на вилов, введення компенсаційних механізмів та встановлення максимально допустимого сталого вилову.
• Регулярні наукові оцінки стану запасів, які проводяться науково-технічним та економічним комітетом з рибальства (STECF), що дозволяє оперативно коригувати квоти та обмеження.
• Впровадження просторових планів управління, зокрема, створення зон, заборонених для донного тралу, де знаходяться вразливі екосистеми (наприклад, в Адріатичному морі у 2024 році прийнято рішення про запровадження забороненої зони у протоці Отранто, де заборонено донний трал для захисту коралових утворень та місць існування глибоководних креветок).
• Впровадження прозорого механізму збору та обміну даними, що дозволяє здійснювати моніторинг вилову, боротися з IUU-рибальством та забезпечувати прозорість риболовної діяльності.

Окремі аспекти управління рибними запасами у регіоні

Одним із пріоритетних завдань ГКРС є досягнення максимального сталого вилову (maximum sustainable yield, MSY) для основних промислових видів. У західній частині Середземного моря, наприклад, з 2025 року вступає в повноцінну дію багаторічний план управління донними запасами, який передбачає обмеження зусиль для тралерів та ярусників, встановлення лімітів на вилов глибоководних креветок, а також компенсаційні механізми для тралерів. У Чорному морі, зокрема, встановлені квоти для шпроту та калкана.

В Адріатичному морі прийняті MAPs для донних і дрібних пелагічних запасів. Для останніх з 2025 року запроваджується постійна фаза управління, а до 2026 року очікується досягнення сталого рівня риболовлі. У 2024 році на сесії ГКРС ухвалене рішення про заходи щодо управління ключовими видами: європейський вугор, червоний корал, чорноперая морська лящ, європейська мерлуза, норвезький омар, європейський шпрот, калкан, рапана, акула-катран, осетрові. Для сардини й анчоуса в Адріатичному морі впроваджуються відокремлені ліміти вилову (раніше діяли спільні обмеження), що сприяє екологічній стійкості та економічній стабільності.

Участь України: можливості та обмеження Рибальство

Повноцінне членство у ГКРС надає Україні серйозні можливості:

• Безпосередня участь у формуванні Чорноморського порядку денного: Україна тепер матиме право впливати на прийняття рішень щодо управління рибними ресурсами, регулювання вилову, створення морських охоронних територій, боротьби з IUU-рибальством, розвитку аквакультури.
• Доступ до новітніх наукових даних, методологій та міжнародних практик у сфері рибного господарства, що дозволить ефективніше управляти власними ресурсами та захищати їх від зловживань.
• Посилення міжнародної позиції України у зв’язку з тиском російської агресії: участь у таких організаціях є важливим ідентифікатором суверенітету та спроможності вести міжнародну політику незалежно від зовнішніх загроз.

Разом із тим, дія Угоди не поширюється на тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, зокрема Крим, Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. Усі положення щодо управління рибними ресурсами та аквакультурою на цих територіях набудуть чинності лише після повного припинення агресії Росії, відновлення територіальної цілісності України та повної юрисдикції України над зазначеними територіями.

Рибальство: виклики та перспективи для рибного господарства України

Слід зазначити, що приєднання до ГКРС — це не лише нові можливості, але і серйозні виклики:

• Необхідність адаптації національної регуляторної бази, системи моніторингу, контролю та інспектування до міжнародних стандартів.
• Збільшення витрат на наукові дослідження, збір та аналіз даних, протидію IUU-рибальству.
• Нарощування потенціалу для розвитку аквакультури, яка розглядається як перспективний напрям компенсації зменшення обсягів рибовлову у морі через зростання тиску на біоресурси.
• Вдосконалення механізмів боротьби з ННИ-рибальством, що є серйозною загрозою для стабільності рибних запасів та ефективності міжнародного управління.

ГКРС забезпечує інтегрований підхід до досягнення максимальних стабільних виловів, зберігаючи при цьому засоби для існування рибалок і сприяючи стабільності ринку морепродуктів. Розвиток стабільної аквакультури, яка є одним із пріоритетів ГКРС, дозволяє забезпечити економічні вигоди для переробників, експортерів та місцевих громад, зменшивши залежність від вилову диких популяцій.

Рибальство: висновок

Прийняття Верховною Радою України закону про приєднання до Угоди ГКРС — це стратегічний крок на шляху інтеграції України до європейського та світового простору раціонального управління рибними ресурсами, захисту морських екосистем і розвитку аквакультури. Україна отримує не лише право голосу в регіональному клубі прийняття рішень, але й зобов’язується до виконання жорстких міжнародних стандартів.

Можливість стежити за новинами у більш стислому форматі в Facebook або Telegram повернутися на головну сторінку