Рибна галузь України: Трансформація

рибна галузь

Трансформація рибної галузі України

Рибна галузь трансформація в Україні відбувається у складних умовах воєнного часу, але вже зараз помітні реальні результати. Україна володіє значним водним потенціалом – тисячі річок, озер, водосховищ. Проте національний ринок залишається імпортозалежним: за результатами 2024 року, близько 90% риби на полицях українських магазинів й у сфері громадського харчування – іноземного походження. Саме подолання цієї залежності стало стратегічною ціллю Мінагрополітики, що впроваджує політику підтримки вітчизняного виробника та прозорих ринкових стимулів.

Реалії ринку: як працює сектор у воєнних умовах

Споживання риби в Україні

  • Щорічний обсяг споживання риби та морепродуктів в Україні становить близько 400 тисяч тонн.
  • На одну особу припадає лише близько 13 кг риби на рік – майже вдвічі менше, ніж у країнах ЄС.
  • Це свідчить про суттєвий потенціал для зростання ринку.

Рибна галузь України: структура

  • Повномасштабна війна радикально змінила структуру галузі.
  • Промисловий вилов у Чорному та Азовському морях не здійснюється через бойові дії та блокаду портів.
  • Основу внутрішнього виробництва формують:
    • Аквакультура: понад 18,6 тис. тонн у 2024 році (лідери – Черкаська, Львівська, Хмельницька області).
    • Внутрішній промисловий вилов: 11,9 тис. тонн.
    • Океанічне рибальство: близько 20 тис. тонн (більшість експортується).
  • Імпорт залишається ключовим джерелом забезпечення українського споживача рибою:
    • Понад 72% продукції завозиться у замороженому вигляді (основні країни – Норвегія, Ісландія, США, Естонія, Латвія).

Рибна галузь, державні закупівлі: нові механізми для розвитку

Державна політика

  • Державна політика сьогодні не передбачає адміністративних заборон чи штучних бар’єрів для імпорту.
  • Запуск нової моделі: державний попит на українську рибу формується через відкриті електронні аукціони на Prozorro.

Перший аукціон

  • У квітні відбувся перший аукціон на постачання рибної продукції для потреб Збройних Сил України.
  • Українські товстолоб, короп і форель стали лотами з конкуренцією серед постачальників.
  • На лот з імпортною сайдою і тріскою не надійшло жодної пропозиції.

Розширення номенклатури

  • Позиція Державного оператора тилу – розширювати номенклатуру держзакупівель української риби.
  • Це дозволить скоротити логістичні ланцюжки й підвищити продовольчу безпеку.

Рибна галузь: прозорість і цифровізація, сучасні механізми розвитку галузі

Цифровізація процесів

  • Трансформація рибної галузі невіддільна від цифровізації процесів.
  • Запуск єдиної електронної системи “еРиба” спростив облік дозволів, квот і вилову.

Електронні аукціони

  • Відкриті електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів стали важливим кроком до чесної конкуренції.
  • У 2024 році бюджети отримали 11,5 млн грн понад стартову ціну лотів.

Освітні ініціативи

  • Розвиваються освітні ініціативи, зокрема сервіс “Навігатор аквафермерства”, що пропонує бізнес-плани і практичні поради для початківців.

Європейський вибір та нові стандарти

Інтеграція з ЄС

  • Вектор європейської інтеграції передбачає створення зрозумілих і чесних правил для всіх учасників ринку.
  • Прийняття закону про простежуваність водних біоресурсів і продукції з них.

Переваги нового законодавства

  • Закон наближає національне законодавство до вимог ЄС.
  • Впровадження простежуваності посилить захист внутрішнього ринку від незаконного вилову і підробок.

Державна підтримка

  • Діє програма фінансування заходів із зариблення та стимулюється розвиток аквакультури.
  • Це створює умови для динамічного зростання галузі.

Підсумки та перспективи

Трансформація рибної галузі України відбувається у складних умовах воєнного часу, але вже зараз помітні реальні результати: запуск прозорих держзакупівель, цифрові сервіси, нові механізми підтримки та контролю, практика реінвестування у природні ресурси. Державний попит на українську рибу стає реальним стимулом для виробників, а формування внутрішнього ринку – передумовою для зменшення імпортозалежності.

У нинішніх умовах стійкий розвиток національного виробника – це шлях до зміцнення економічної стабільності, розширення експортних можливостей і підвищення продовольчої безпеки держави. Повернення української риби на український стіл – це не лише питання економіки, а й питання стратегії сталого розвитку.

Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України

Можливість стежити за новинами у більш стислому форматі в Facebook або Telegram повернутися на головну сторінку