Трасування в агропродовольчому секторі України

трасування

Зростання вимог до прозорості в агропродовольчому секторі

Зростання вимог до прозорості, якості і чесності в агропродовольчому секторі змушує світ переосмислювати підхід до трасування продуктів харчування — від самого поля до споживчого столу. Україна, як одна з найважливіших глобальних аграрних держав, не лише відчуває ці зміни, а й сама стає лавреатом і піонером інноваційних рішень у цій сфері. Проте війна, брак інфраструктури, ринок, що змінюється під впливом європейських стандартів та виклики правоохоронної системи залишаються вагомими перешкодами для повноцінного впровадження traceability (трасування), захисту від фальсифікацій, особливо у секторі органічної продукції, та формування справедливіших відносин між учасниками ланцюга поставок, включаючи прямих виробників — фермерів.

Вступ: Чому трасування стає обов’язковим

На глобальному рівні споживачі дедалі більше цінують інформацію про походження продукту, методи його вирощування та екологічний слід. Еволюція ринку органіки, зростання кількості сертифікованих господарств, а також вимоги європейських закупників і супермаркетів до повної прослідковості — стимулюють розвиток цифрових систем traceability в Україні. За оцінками, у 2023 році органічні площі в країні становили понад 471 тисячу гектарів, з яких близько 80 тисяч перебували у стадії конверсії. Кількість виробників органіки сягнула 383 суб’єктів, а експорт органічної продукції оцінюється у 198 тисяч тонн. Ці цифри свідчать про значний потенціал, але й про велику відповідальність перед споживачами — як на місцевому, так і на світовому ринках.

Основні виклики трасування: від поля до столу

  • Роздробленість екосистеми. Державні структури, приватні IT-компанії, неурядові організації, асоціації виробників і міжнародні донори намагаються створити ефективний механізм трасування, проте інтеграція інформаційних систем залишається фрагментарною. Наявність державних реєстрів, таких як Державний реєстр органічних виробників, лише частково вирішує питання повної прозорості.
  • Відсутність стандартизованих цифрових рішень. Часто трасування реалізується через окремі платформи чи локальні експерименти. Більшість великих експортерів органіки вже використовують міжнародні системи, однак для малих та середніх господарств впровадження таких рішень є складним через фінансові та технічні бар’єри.
  • Війна та логістика. В умовах збройної агресії Росії зросли ризики втрати даних, порушення логістичних ланцюгів, а також підробок паперових документів. Один із ключових експортних каналів — «зерновий коридор» — піддавався нападкам, що ускладнювало не лише транс…

Можливість стежити за новинами у більш стислому форматі в Facebook або Telegram повернутися на головну сторінку