ЄС: Торговельні Виклики для України
З червня 2022 року Європейський Союз (ЄС) надав Україні повну торгівельну лібералізацію, щоб підтримати економіку країни, яка постраждала від війни. Ці заходи, відомі як Автономні торгові заходи (ATMs), включають скасування імпортних мит і квот, і, схоже, вони принесли користь Києву. У 2024 році український експорт до ЄС досяг майже 60 відсотків від загального експорту, що є значним збільшенням з 39,1 відсотка у 2021 році. Проте, ATMs, які щорічно продовжуються більшістю голосів держав-членів ЄС, мають закінчитися остаточно 5 червня. Вони завжди мали бути тимчасовими і могли бути продовжені лише двічі.
Наразі тривають переговори між Брюсселем і Києвом щодо того, що їх замінить. Резервним варіантом є повернення до Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, яка набула чинності у 2017 році і включає компонент вільної торгівлі. Поточні переговори зосереджені на статті 29 цієї угоди, яка окреслює рамки для потенційної взаємної лібералізації тарифів.
Суперечності та Виклики
Однак, цей процес не є простим, оскільки час спливає, а ефекти ATMs не всім подобаються в блоці. Фермери в прикордонних державах ЄС, таких як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія, вже давно лобіюють свої уряди, щоб позбутися їх, стверджуючи, що надлишок українських сільськогосподарських товарів переповнив місцеві склади і знизив ціни для місцевих виробників їжі. У 2023 і 2024 роках ці фермери блокували кордони з Україною, щоб запобігти ввезенню товарів до ЄС.
Європейська Комісія, яка контролює торгову політику ЄС, спробувала кілька рішень, включаючи закриття сільськогосподарських вантажів з України.
Екстрені Заходи
Врешті-решт, комісія погодилася обмежити надходження найбільш популярних сільськогосподарських товарів, запровадивши екстрені заходи. Ці заходи можуть бути застосовані, якщо певні імпорти перевищують середні показники імпорту, зафіксовані між 1 липня 2021 року та 31 грудня 2024 року. Вони вже активно використовувалися на український експорт вівса, яєць, цукру та меду.
Політичні Аспекти
Офіційна позиція Європейської Комісії полягає в тому, що вона “завершує роботу над пропозицією, щоб забезпечити безперебійний перехід до нового торгового режиму з Україною після закінчення ATMs”. Проте, багато європейських чиновників у Брюсселі стурбовані, що будь-яка нова пропозиція може стати політичною гарячою картою під час президентської виборчої кампанії в Польщі.
Спільний лист міністрів сільського господарства Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини, адресований Європейській Комісії, підвищив ставки. Міністри “категорично вважають, що наближення закінчення режиму ATMs має стати можливістю для переоцінки та коригування наших торговельних відносин з Україною”. Вони пропонують кілька нових ініціатив, які можуть бути невигідні для Києва, зокрема:
- Повернення до довоєнних тарифних квот;
- Двосторонні захисні положення для всіх сільськогосподарських продуктів;
- Можливість прикордонних держав накладати додаткові захисні заходи;
- Положення про перегляд угоди через два роки після її застосування.
Міністри також стверджують, що “паралельно з процесом вступу України, відповідні санітарні та фітосанітарні, благополуччя тварин, охорони здоров’я населення та екологічні регуляції відповідно до стандартів ЄС повинні бути впроваджені для українського сільськогосподарського виробництва”.
Позиція України
Що стосується України, прем’єр-міністр Денис Шмигаль підкреслює, що “без суттєвої гарантованої та постійної лібералізації торгівлі в багатьох галузях Україна просто не зможе відновити свої промисловості”. Він попереджає, що відсутність преференційної торгової угоди з Брюсселем може коштувати Україні 3 мільярди євро щорічно.
Шмигаль зазначає, що нова угода повинна “містити мінімальну кількість винятків” і підкреслює, що частка українських продуктів на європейському ринку залишається відносно невеликою. Він також пропонує, щоб захисні заходи, запроваджені для певних продуктів у 2024 році, “мали стати відправною точкою для поступово лібералізованих тарифних квот”.
З огляду на наближення терміну 5 червня, Шмигаль натякає на необхідність знайти короткострокове рішення, щоб український експорт міг продовжуватися до оновлення Угоди про асоціацію. “В іншому випадку існує ризик повернення до вищих тарифів і нижчих обсягів за тарифними квотами довоєнного періоду”, – зазначає він.
Можливість стежити за новинами у більш стислому форматі в телеграм каналі головна сторінка сайту
