Мікробіологічні добрива в Україні
Мікробіологічні добрива все більше набувають популярності в Україні як екологічна та ефективна альтернатива традиційним хімічним засобам удобрення. З урахуванням глобальних тенденцій у сільському господарстві та внутрішніх викликів, зокрема дефіциту імпортованих мінеральних добрив, інтерес до біологічних препаратів значно зростає. Прогнози експертів свідчать, що частка біодобрив в структурі аграрного сектору України зросте протягом найближчих 5-10 років, створюючи передумови для сталого розвитку сільського господарства та збереження родючості ґрунтів.
Загальний контекст та актуальність проблеми
У 2025 році Україна зафіксувала різке збільшення імпорту добрив — на 23,5% більше у порівнянні з попереднім роком. Водночас ціни на хімічні азотні добрива зросли у два і більше разів, доходячи до 3 доларів США за кілограм діючої речовини, що суттєво ускладнило агровиробникам можливість утримувати стабільну рентабельність виробництва. Це спричинило актуальність пошуку альтернативних засобів удобрення, які не тільки зменшували б залежність від імпорту, а й підтримували біологічну активність ґрунту, поліпшували структуру і екологічний стан сільгоспугідь.
Саме в цьому контексті підвищується увага до мікробіологічних (біологічних) добрив, які містять активні корисні мікроорганізми — бактерії, гриби, актиноміцети — здатні поліпшувати живлення рослин, підвищувати доступність поживних речовин і стимулювати природні процеси ґрунтової родючості.
Визначення та різновиди мікробіологічних добрив
До класичних бактеріальних добрив належать препарати:
- Нітрагін — містить культуру бульбочкових бактерій, які утворюють симбіоз з бобовими культурами, насичуючи ґрунт атмосферним азотом.
- Азотобактерин — комплекс бактерій, що фіксують азот у несимбіотичний спосіб, підвищуючи азотний потенціал ґрунту.
- Добриво АМБ — комплексна мікрофлора автохтонних бактерій, що активізує мінералізацію органічних залишків і підвищує засвоюваність фосфору, калію, азоту.
Особливістю таких препаратів є їх здатність трансформувати важкодоступні для рослин поживні речовини у легкодоступні форми та сприяти формуванню здорової кореневої системи. Внаслідок цього врожай культур підвищується у середньому на 10-15%, при цьому покращується стійкість рослин до стресів.
Наукові дослідження і технології застосування
Наукові розробки в Україні в галузі мікробіологічних добрив мають значний потенціал. Удосконалення технологічних процесів забезпечують інтенсифікацію процесів мінералізації гною, компостування органіки та активацію природної мікрофлори.
Зокрема, комплексне застосування місцевого мінерального ресурсу — бішофіту — у поєднанні з пробіотичними препаратами значно покращує якість органічних добрив. Експериментальні дані засвідчили, що за технології обробки гною протягом 4 місяців із використанням бішофіту (150 л/т) і пробіотика (100 л/т) урожайність кукурудзи зростає на 58,1%, що перевищує стандартні методи більш ніж на 35%.
Це обґрунтовує економічну доцільність впровадження мікробіологічних добрив у системи удобрення не лише для збагачення ґрунту нутрієнтами, а й для активації природних процесів, зниження шкідливого впливу на довкілля, зокрема обмеження використання хімічних засобів.
Економічний аспект і практичне застосування у 2025 році
Виробництво органічних і мікробіологічних добрив в Україні активно підтримується агровиробниками, що мають власне тваринництво, і тим самим створюють внутрішні ресурси для виробництва якісної органіки. Так, компанія “Агрікор Холдинг” з Чернігівської області щорічно виробляє до 50 тисяч тонн гною, який використовується як основа для органічних і мікробіологічних добрив.
Значущою є географічна логістика: для рентабельності внесення органіки компанія обмежує її доставку у радіусі 17 км від ферми, понад цю відстань вигідніше займатися компостуванням із зберіганням азоту. Для внесення органіки застосовуються сучасні гноєрозкидачі з шириною захвату до 12 метрів, що покращує рівномірність внесення і підвищує ефективність використання.
Потенційні переваги впровадження мікробіологічних добрив
- Підвищення родючості й структури ґрунтів за рахунок активізації мікробіологічної діяльності.
- Зменшення впливу на довкілля через зниження хімічного навантаження.
- Поліпшення якості врожаю, включно з підвищенням стійкості рослин до хвороб і посухи.
- Збільшення економічної ефективності за рахунок зниження собівартості добрив та відновлення природних процесів у ґрунті.
- Підтримка національної продовольчої безпеки в умовах глобальної нестабільності ринку мінеральних ресурсів.
Виклики і перспективи розвитку
- Обмежена інформованість сільгоспвиробників щодо їхньої ефективності та технічних нюансів застосування.
- Нестача розвиненої інфраструктури для виробництва і розподілу препаратів.
- Необхідність у стандартизації якості біодобрив та підвищенні контролю за їх справжністю.
Проте вже зараз агроексперти прогнозують, що за 5-10 років частка мікробіологічних добрив в Україні зросте до 20-30% у загальній структурі удобрення, що стане каталізатором переходу до більш екологічно збалансованої моделі сільського господарства.
Висновок
Зростання зацікавленості в Україні мікробіологічними добривами обумовлене як економічними, так і екологічними чинниками. Їх застосування має потенціал радикально змінити аграрний сектор країни, сприяючи відродженню здоров’я земель, підвищенню врожайності й економічної стабільності фермерських господарств. Інвестиції в розвиток виробництва, поширення знань та вдосконалення технологій мікробіологічного удобрення є надзвичайно актуальними для України в контексті довгострокового сталого розвитку.
Можливість стежити за новинами у більш стислому форматі в Facebook або Telegram повернутися на головну сторінку