Agriculture of data трансформація агросектора

Трансформація агросектора ЄС: концепція Agriculture of Data

Європейський Союз (ЄС) у 2025–2027 роках планує суттєво трансформувати агросектор, впроваджуючи новий, цілісний підхід, що базується на трьох ключових чинниках — конкурентоспроможності, сталості та інноваціях. Центральною складовою сучасної стратегії ЄС стає концепція так званого Agriculture of Data (Сільське господарство даних), яка передбачає широке застосування цифрових технологій, штучного інтелекту і точного землеробства. Цей підхід покликаний забезпечити баланс між вирішенням економічних, екологічних і соціальних викликів агросектора, а також створити справедливі умови для фермерів у контексті внутрішнього ринку та світової торгівлі.

Новий стратегічний документ Єврокомісії, оприлюднений у лютому 2025 року під харизматичною назвою «Vision for Agriculture and Food», окреслює наступні основні напрямки розвитку агропродовольчого сектору Союзу:

• Привабливість сільського господарства – комплекс заходів для створення стійких умов праці, зокрема підтримка молодих фермерів, збільшення їх доходів і застосування нових фінансових механізмів, як-от вуглецеві кредити, що стимулюють «зелений» перехід.
• Конкурентоспроможність і стійкість – забезпечення продовольчої безпеки, збереження справедливих умов конкуренції серед європейських виробників і встановлення суворіших критеріїв якості та екологічності для імпорту.
• Інновації та екологічна сталість – зосередження на адаптації агросектору до кліматичних змін, підтримка біопестицидів, запуск інструментів для оцінки екологічної ефективності, зокрема «компаса сталого розвитку на фермі».
• Розвиток сільських територій – оновлення стратегій для сільських регіонів із підвищеною увагою до залучення громадян та підприємців, а також мінімізації харчових втрат.

Цей реформований порядок підкреслює важливість застосування в агросекторі сучасних цифрових технологій і збору даних, що робить так зване Agriculture of Data фундаментальним елементом Європейської стратегії.

Agriculture of Data: Особливості та вплив на аграрний сектор ЄС

Поняття Agriculture of Data означає комплексну цифрову трансформацію агросектору через:

• Впровадження систем точного землеробства, які базуються на супутниковому моніторингу, IoT (Інтернет речей), дронах та безпілотних технологіях, що дозволяє максимально раціонально використовувати ресурси (вода, добрива, пестициди) й мінімізувати екологічний слід.
• Активне застосування штучного інтелекту (ШІ) для прогнозування врожаїв, виявлення хвороб рослин, автоматизації фермерських технічних процесів, а також оптимізації логістики й збуту.
• Платформи з обробки «великих даних» (big data), що забезпечують ефективний аналіз аграрної інформації на рівні окремих господарств, регіонів і загальноєвропейському рівні, сприяють прийняттю зважених управлінських рішень.
• Підвищення прозорості ланцюгів постачання, за допомогою цифрових реєстрів та блокчейну, що гарантує якість продуктів і відповідає суворим стандартам ЄС щодо безпеки харчування та сталості.

Цей цифровий підхід не є самоціллю, він слугує ключовим інструментом для досягнення таких стратегічних завдань:

• Підвищення продуктивності агровиробництва без додаткового навантаження на навколишнє середовище.
• Зниження викидів парникових газів і посилення кліматичної стійкості агросистем.
• Забезпечення більшої безпеки і якості харчової продукції для споживачів.
• Підвищення конкурентоспроможності європейських виробників на глобальному ринку як за рахунок інновацій, так і завдяки адаптивній торговій політиці.

Agriculture of Data щодо конкурентоспроможності і стійкості агросектора

Європейський Союз наполягає на тому, що агросектор повинен бути не лише екологічно сталим, а й економічно ефективним і конкурентним. Для цього у 2025 році розпочнеться комплексна оцінка узгодженості виробничих стандартів, зокрема:

• Стандарти щодо використання пестицидів — зменшення хімічних добрив і переходом до біопестицидів.
• Показники добробуту тварин — за посилення правил утримання та транспортування ветеринарних тварин.
• Екологічні критерії — контроль викидів парникових газів, збереження ґрунтів, управління поживними речовинами.

Корисною новацією стане запровадження вуглецевих кредитів у сільському господарстві, що надаватиме фермерам додаткові фінансові стимулюючі механізми для збереження клімату.

Разом із тим, планується суттєве спрощення бюрократичних процедур для фермерів та агропідприємств — ЄС напрацьовує пакет змін у законодавстві, що сприятиме гнучкості та адаптивності управлінських рішень, особливо для малого та середнього бізнесу.

Глобальні виклики та реформи після 2027 року

Процес реформування Спільної аграрної політики (WPR) ЄС не обмежується лише нинішнім періодом. Вже представлено проєкт бюджету WPR на 2028–2034 роки, який передбачає:

• Ліквідацію традиційної двопіллярої структури сільськогосподарської політики ЄС.
• Скорочення фінансування на 90 мільярдів євро, зокрема через об’єднання підтримки агросектору, енергетики, регіональної політики та безпеки в один новий Європейський фонд сталого добробуту і безпеки.
• Перерозподіл ресурсів без чітких гарантів збереження рівня прямої підтримки фермерів.

Цей процес викликав серйозну критику з боку Європарламенту, де проект назвали потенційним «крахом стабільної системи підтримки» та «зрадою фермерів». Відтак переговори між інституціями ЄС і державами-членами продовжуються, і остаточний варіант реформи ще відкритий.

Роль сільських територій і довкілля у новому курсі

Додатковим напрямом є посилення розвитку сільських територій, що включає:

• Оновлення Плану дій для сільських регіонів, які складають близько 40% території країн ЄС.
• Сприяння громадській участі, створенню робочих місць, розвитку інфраструктури.
• Інтеграція принципів циркулярної економіки, скорочення харчових відходів і зменшення забруднення навколишнього середовища.

Важливо, що ЄС попередньо визнав суттєвим ризиком деградацію ґрунтів та накопичення біогенних речовин, тому запроваджуються комплексні заходи для їх відновлення і управління.

Вплив нової аграрної політики ЄС на Україну

Україна, що перебуває у процесі інтеграції до європейського внутрішнього ринку, ретельно досліджує нову візію ЄС, адже від подальшої адаптації залежить її аграрний експорт та конкурентоспроможність на європейських ринках. Основні виклики для українського агросектора полягають у таких аспектах:

• Потреба відповідності новим стандартам ЄС з якості, екологічності, безпеки харчових продуктів і добробуту тварин.
• Модернізація інфраструктури, логістики та цифровізації виробничих процесів для відповідності вимогам Agriculture of Data.
• Інтенсифікація роботи над екологічною сталлюстю, зокрема з управлінням ґрунтами, поживними речовинами, а також скороченням впливу агровиробництва на клімат.
• Необхідність збереження при цьому національних інтересів і підтримки фермерів у конкурентній боротьбі.

За офіційними даними, врожай зернових і олійних в Україні 2025 року прогнозується в 73,6 млн тонн, що повністю покриває внутрішні потреби та дозволяє експортувати близько 48,6 млн тонн продукції, зокрема рекордний врожай сої на рівні 6 млн тонн. Це відкриває суттєві можливості для збільшення присутності на європейських ринках за умови адаптації до нових норм.

Основні виклики і можливості для агросектора ЄС у 2025 році

• Мінімізація забруднення та деградації ґрунтів через впровадження відновлювальних агротехнологій.
• Упровадження систем ефективного управління поживними речовинами на рівні фермерських господарств.
• Європейська комісія планує комплексне спрощення регуляторної бази задля підтримки малих та середніх фермерських підприємств.
• Акцент на біоекономіку та виробництво продуктів з доданою вартістю, таких як біопаливо, що дозволить диверсифікувати агровиробництво.
• Підтримка розвитку агропереробної галузі і цифрової трансформації шляхом фінансування інноваційних стартапів.

Така комплексна стратегія дасть змогу ЄС забезпечити продовольчу безпеку, підвищити ефективність агросектора, зменшити негативний екологічний вплив і адаптувати економіку до нових кліматичних реалій.

Таким чином, Європейський Союз у 2025–2027 роках проводить масштабну реформу аграрної політики, яка змінює пріоритети на користь сталості, інновацій і цифровізації, одночасно встановлюючи жорсткіші стандарти для виробництва й імпорту. Концепція Agriculture of Data стає центральним інструментом у підвищенні конкурентоспроможності агросектору, адаптуючи його до вимог сучасної екологічної й економічної ситуації. Україна, як країна, що орієнтується на інтеграцію з ЄС, повинна активно працювати над впровадженням цих новацій для збереження і посилення позицій на європейському аграрному ринку.

Можливість стежити за новинами у більш стислому форматі в Facebook або Telegram повернутися на головну сторінку